Мне не стать уже белым ангелом,
Тянут вниз все мои грехи,
Жаль, конечно, но вдруг упала я
Посреди мирской суеты.
Я когда-то, как все, мечтала
Быть счастливой, летать во сне,
Только годы идут, устала я
Плакать ночью, мечтать о тебе.
Но грехи еще можно отмыть,
Как в купели святого младенца,
Я еще умею любить
Всем своим кровоточащим сердцем.
6.12.05
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
